Об’єктами реставрації стали унікальні предмети меблів кінця ХІХ століття, які належали митрополиту Буковини і Далмації та були частиною інтер’єрів його резиденції:

1. Крісло дерев’яне різьблене (кінець ХІХ ст.) – із гарнітуру особистої приймальні митрополита. Виконане з твердих порід дерева, прикрашене декоративною різьбою, має м’які підлокітники та сидіння, оздоблені оксамитовою оббивкою. Виріб поєднує художню виразність пізнього історизму з витонченістю орнаментальних мотивів європейського меблевого мистецтва.

2. Крісло дерев’яне (кінець ХІХ ст.) – із гарнітуру особистих покоїв митрополита. Менш урочисте за формою, але не менш цінне, воно відрізняється практичністю та стриманою елегантністю, що було характерним для житлових приміщень духовних осіб високого рангу.

Перед початком реставрації була проведена ґрунтовна дослідницька робота з фотофіксації існуючого стану меблів, яку виконали магістри кафедри Архітектури, урбаністики та збереження об’єктів ЮНЕСКО. Це дозволило задокументувати автентичний вигляд предметів, зафіксувати пошкодження та втрати, а також забезпечило наукову базу для подальших відновлювальних заходів. Наявність такої фіксації значно підвищує наукову цінність роботи й водночас підкреслює міждисциплінарний підхід університету до збереження культурної спадщини.

За сам процес реставрації взяв під своє керівництво Курик Остап Дмитрович, викладач кафедри декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. До роботи залучено також студентів другого магістерського рівня вищої освіти – Івана Остафійчука та Олександра Кошмана, які в рамках навчально-наукової практики отримують безцінний досвід роботи з пам’ятками культурної спадщини.

Реставраційний процес передбачає:

-історико-мистецький аналіз походження та стилістики меблів;

-технологічне дослідження деревини та текстильних матеріалів;

-визначення ступеня збереженості та пошкоджень;

-відновлення конструктивних і декоративних елементів з максимальною повагою до автентики.

Особлива увага була приділена збереженню різьблених деталей, фактури дерева, а також реставрації чи консервації оксамитової оббивки, яка є важливою складовою художньої цілісності виробів.

Реставрація крісел митрополита Буковини і Далмації постає не лише як практичне відновлення історичних предметів, але й як ґрунтовне наукове дослідження. Вона дозволяє простежити особливості розвитку меблевого мистецтва Буковини кінця ХІХ століття, актуалізує проблему збереження культурної спадщини та водночас слугує важливою навчальною практикою для студентів кафедри, формуючи нове покоління фахівців у сфері мистецтвознавства та реставрації.

Відреставровані крісла кафедра передала до Історичного музею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, де вони будуть зберігатися як свідчення духовної та культурної історії Буковини кінця ХІХ століття.