Одним із ключових напрямів проєкту CRAVT є дослідження ролі традиційних ремесел у сучасній університетській освіті та створення ефективних моделей передачі ремісничих знань новим поколінням. Під час реалізації Робочого пакета WP2 партнери проєкту здійснюють аналіз ремісничої освіти в університетах, вивчають практики співпраці з майстрами народного мистецтва та досліджують механізми інтеграції традиційної культури в освітній процес.

Саме тому проведення майстер-класу з писанкарства стало природним продовженням діяльності кафедри в межах проєкту. Воно демонструє, що традиційні ремесла є не лише предметом наукових досліджень, а й живою практикою, здатною об'єднувати освіту, культуру та громаду.

Писанкарство як жива нематеріальна культурна спадщина

Під час творчої зустрічі діти ознайомилися з одним із найдавніших українських ремесел — писанкарством. Викладачі кафедри розповіли про символіку орнаментів, значення кольорів та традиції створення писанок, які століттями передавалися від покоління до покоління.

Практична частина майстер-класу дозволила кожному учаснику створити власну писанку, відчути особливості традиційної техніки та усвідомити глибокий зміст цього виду декоративно-прикладного мистецтва. Саме через такі безпосередні творчі практики відбувається ефективна передача нематеріальної культурної спадщини, що є одним із пріоритетних напрямів сучасної культурної політики та досліджень проєкту CRAVT.

Мистецтво як простір підтримки та соціальної взаємодії

Захід мав не лише освітнє, а й важливе соціальне значення. Для дітей майстер-клас став можливістю провести час у творчій атмосфері, відчути підтримку та увагу, долучитися до українських традицій і створити власний символ Великодня.

У сучасних умовах мистецтво дедалі більше виконує функцію соціальної інтеграції, сприяє емоційному благополуччю та формує відчуття приналежності до культурної спільноти. Саме тому подібні ініціативи є важливою складовою університетської діяльності, поєднуючи академічну освіту з практикою взаємодії з громадою.

Від дослідження до практики: реалізація цілей проєкту CRAVT

Проєкт CRAVT передбачає не лише вивчення сучасного стану ремісничої освіти, а й апробацію нових освітніх форматів, які допомагають інтегрувати традиційні ремесла в життя університетів і місцевих громад.

Майстер-клас із писанкарства став прикладом такої практичної реалізації. Він продемонстрував, що традиційне ремесло може бути ефективним інструментом міжпоколінної комунікації, культурної освіти та популяризації української нематеріальної культурної спадщини.

Подібні заходи підтверджують, що університет виступає не лише освітнім і науковим центром, а й активним учасником процесів збереження культурної спадщини, створюючи можливості для її осмислення, дослідження та передачі наступним поколінням.

Напередодні Великодня маленькі писанки, створені дитячими руками, стали не просто мистецькими виробами, а символами життя, віри, миру та надії. Саме через такі щирі творчі зустрічі традиція продовжує жити, а цінності української культури знаходять своє місце у сучасній освіті, що повністю відповідає місії проєкту CRAVT — поєднувати академічні дослідження, ремісничі практики та інноваційні підходи до збереження й розвитку культурної спадщини.

 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Safeguarding Intangible Cultural Heritage through University Outreach: Easter Pysanka Workshop within the CRAVT Project

On 7 April 2026, the Department of Decorative and Fine Arts at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University organised a special Pysanka (Ukrainian Easter egg) workshop for children at the Open-Air Museum. Held on the eve of Easter, the event illustrated how higher education institutions can contribute to safeguarding intangible cultural heritage while strengthening community engagement through creative educational activities.

The workshop was organised within the broader framework of the CRAVT Project, which explores innovative approaches to integrating traditional crafts into higher education, research, and community-based learning.

Connecting Academic Research with Living Craft Traditions

One of the central objectives of the CRAVT Project is to strengthen the role of traditional craftsmanship within university education by creating sustainable links between academic research, craft practitioners, and local communities. As part of Work Package 2 (WP2), project partners are analysing existing models of craft education, identifying best practices, and investigating how traditional knowledge can be effectively transmitted through higher education.

The Easter workshop represents a practical example of this approach. Rather than treating traditional crafts solely as objects of academic study, the initiative demonstrated how universities can actively engage in preserving and promoting living heritage through direct educational interaction.

Pysanka Making as Intangible Cultural Heritage

During the workshop, children explored the centuries-old tradition of Ukrainian Pysanka making—one of the country's most distinctive forms of decorative and symbolic folk art. University lecturers introduced participants to the history of the tradition, the symbolism of ornaments and colours, and the cultural values embodied in this unique craft.

The practical session enabled every child to create a personal Pysanka using traditional techniques while gaining first-hand experience of an important element of Ukraine's intangible cultural heritage. Such experiential learning activities contribute to the preservation of traditional knowledge by ensuring that cultural practices remain active, meaningful, and accessible to younger generations.

Universities as Drivers of Community Engagement

Beyond its educational objectives, the workshop also highlighted the social dimension of cultural heritage. Through creative collaboration, participants experienced an atmosphere of care, inclusion, and shared cultural identity.

This initiative reflects the evolving role of universities as active contributors to community development. By extending educational activities beyond the classroom and engaging diverse audiences, higher education institutions can foster intercultural dialogue, social cohesion, and public appreciation of traditional craftsmanship.

From Research to Practice

The CRAVT Project promotes the integration of research findings into practical educational initiatives that support the long-term sustainability of traditional crafts. Community workshops such as this demonstrate how academic knowledge can be translated into meaningful public engagement, reinforcing both educational outcomes and cultural preservation.

The Easter Pysanka workshop illustrates the project's commitment to developing innovative learning environments where traditional craftsmanship becomes a vehicle for cultural transmission, creative expression, and intergenerational dialogue.

By bringing together university educators, children, and local cultural institutions, the event exemplifies the CRAVT vision of connecting higher education with living heritage and strengthening the role of traditional crafts in contemporary society.

The Pysanky created during the workshop became more than decorative objects—they emerged as symbols of hope, continuity, cultural identity, and resilience. Through initiatives like this, traditional craftsmanship continues to inspire new generations while demonstrating its enduring relevance within modern education and sustainable cultural development.

ійних ремесел у сучасній університетській освіті та створення ефективних моделей передачі ремісничих знань новим поколінням. Під час реалізації Робочого пакета WP2 партнери проєкту здійснюють аналіз ремісничої освіти в університетах, вивчають практики співпраці з майстрами народного мистецтва та досліджують механізми інтеграції традиційної культури в освітній процес.