10 березня відбулася знакова подія, яка гармонійно увійшла в контекст міжнародного проєкту CRAVT. Студенти різних курсів — від першокурсників, які лише починають свій шлях у мистецтві, до досвідченіших старшокурсників — кафедри декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича під керівництвом викладачів вирушили у пізнавально-творчу експедицію до Верховини.

Головною метою цієї ініціативи було не просто ознайомлення з Карпатським регіоном, а глибоке практичне занурення в унікальну сферу традиційного текстилю та ліжникарства. Молодь прагнула розширити свій світогляд, здобути унікальні знання «з перших вуст» та дослідити життєздатність рідкісних народних промислів у сучасному світі. Сьогодні ліжникарство є доволі нішевим видом мистецтва — у регіоні залишилася незначна кількість майстрів, які володіють автентичною технологією та передають її наступним поколінням.

У гостях у спадкової майстрині: повний цикл створення ліжника

Першою і найважливішою зупинкою експедиції стало мальовниче село Яворів Косівського району — визнана столиця ліжникарства. Тут на учасників чекала зустріч із видатною майстринею Ганною Копильчук. Пані Ганна є спадковою ремісницею, яка представляє вже не перше покоління у своїй родині, що зберігає та розвиває це мистецтво.

Студенти отримали унікальну можливість на власні очі побачити абсолютно всі етапи створення справжнього гуцульського ліжника — теплого, важкого покривала з натуральної овечої вовни, яке виготовляється виключно на Гуцульщині та є локальним брендом із власною назвою.

Технологічний процес вразив своєю екологічністю та трудомісткістю:

• Первинна обробка: Майстриня продемонструвала, як вовну ретельно миють, сушать та готують до подальшої роботи.

• Прядіння: Студенти побачили процес ручного скручування вовняних волокон для отримання товстої міцної нитки, яка слугуватиме основою та підтканням.

• Ткацтво: Пані Ганна пояснила складні принципи снування основи майбутнього виробу та продемонструвала роботу старовинного дерев’яного ткацького верстата в дії.

Справжнім захопленням для майбутніх художників та дизайнерів стала можливість власноруч спробувати попрацювати за ткацьким верстатом, відчувши ритм роботи та пружність вовняної нитки.

Орнаментика та філософія гуцульського текстилю

Майстриня продемонструвала багату колекцію своїх авторських робіт, які різняться за розмірами, щільністю та візуальним вирішенням. Студенти-мистецтвознавці звернули особливу увагу на колористику та орнамент виробів. Попри усталені стереотипи про надмірну яскравість карпатських сувенірів, орнаменти Ганни Копильчук виявилися вишуканими та стриманими. Вони базуються на класичному геометричному принципі побудови композиції, де кожен ромб, смуга чи кут мають своє символічне значення та відображають давню філософію горян.

Приємним та емоційним інтерактивним етапом зустрічі стала можливість приміряти традиційний гуцульський стрій та загорнутися в затишні ткані вироби. Студенти з великим задоволенням фотографувалися в автентичному одязі з особистої колекції майстрині, відчуваючи безпосередній зв'язок поколінь.

Ремісництво як успішна модель креативного бізнесу

Важливим аспектом поїздки, що безпосередньо корелює з цінностями проєкту CRAVT, став аналіз господарського підходу майстрині. Ганна Копильчук — яскравий приклад сучасного мікропідприємця у сфері креативних індустрій. Будучи берегинею стародавніх традицій, вона зуміла професійно адаптувати свій простір під вимоги культурного туризму. Майстерня інтегрує демонстраційні зони, інтерактивні майстер-класи та виставкову залу.

Така модель успішної самореалізації є чудовим прикладом для студентів. Вона демонструє, як на основі локальної спадщини можна створювати життєздатні бізнес-моделі, які не лише популяризують культуру, а й позитивно впливають на економічний розвиток і самозайнятість у регіоні, не потребуючи при цьому масштабного промислового фінансування.

Подорож продовжилася у Верховині, де молодь відвідала Музей Гуцульщини, музей фільму «Тіні забутих предків» та «Дім Івана Франка». Ця комплексна експедиція розширила професійний кругозір студентів, надихнула їх на нові творчі пошуки та наочно продемонструвала, що традиційні ремесла мають колосальний потенціал для розвитку сучасної культури та економіки.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Living Heritage of the Carpathians: Integrating Academic Education and Authentic Craft

On March 10, a landmark event took place, seamlessly aligning with the context of the international CRAVT project. Students from various academic years—ranging from first-year undergraduates just starting their artistic path to experienced senior students—of the Department of Decorative, Applied and Fine Arts at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, under the guidance of their lecturers, set off on an educational and creative expedition to Verkhovyna.

The primary goal of this initiative was not merely to visit the Carpathian region, but to deeply immerse practically in the unique domain of traditional textiles and lizhnyk-weaving. The youth aimed to broaden their horizons, gain firsthand unique knowledge, and explore the viability of rare folk crafts in the modern world. Today, lizhnyk-weaving is a highly niche art form, with only a small number of masters remaining in the region who possess the authentic technology and pass it down to future generations.

Visiting a Hereditary Artisan: The Full Cycle of Creating a Lizhnyk

The first and most crucial stop of the expedition was the picturesque village of Yavoriv in the Kosiv district—the recognized capital of lizhnyk-making. Here, the participants were welcomed by the prominent artisan Hanna Kopylchuk. Ms. Hanna is a hereditary craftswoman representing successive generations in her family dedicated to preserving and developing this art.

Students were given a unique opportunity to witness firsthand all the stages of creating an authentic Hutsul lizhnyk—a warm, heavy blanket made of natural sheep's wool, crafted exclusively in the Hutsul region, which serves as a distinctive local brand.

The technological process impressed everyone with its ecological sustainability and labor-intensive nature:

• Initial Processing: The artisan demonstrated how the wool is thoroughly washed, dried, and prepared for further work.

• Spinning: Students observed the process of manually spinning wool fibers to obtain a thick, strong yarn, which serves as the warp and weft.

• Weaving: Ms. Hanna explained the complex principles of warping the loom and demonstrated an ancient wooden handloom in action.

An exciting highlight for the future artists and designers was the opportunity to personally try working at the loom, feeling the rhythm of the work and the elasticity of the wool yarn.

Ornamentation and Philosophy of Hutsul Textiles

The artisan showcased a rich collection of her original works, varying in size, density, and visual design. The art history students paid special attention to the color schemes and ornamentation of the pieces. Contrary to common stereotypes of overly bright Carpathian souvenirs, Hanna Kopylchuk’s designs proved to be elegant and restrained. They are based on the classical geometric principles of composition, where every rhombus, stripe, or angle carries symbolic meaning and reflects the ancient philosophy of the highlanders.

A delightful and highly engaging interactive part of the visit allowed students to try on traditional Hutsul attire and wrap themselves in the cozy woven creations. The students eagerly took photos wearing authentic garments from the artisan's personal collection, experiencing a direct connection across generations.

Craftsmanship as a Successful Creative Business Model

An essential aspect of the trip, directly correlating with the core values of the CRAVT project, was the analysis of the artisan's entrepreneurial approach. Hanna Kopylchuk serves as an excellent example of a modern micro-entrepreneur in the creative industries. While acting as a guardian of ancient traditions, she has successfully adapted her workspace to meet the demands of cultural tourism. Her workshop seamlessly integrates demonstration areas, interactive masterclasses, and an exhibition hall.

This model of successful self-realization provides an outstanding case study for the students. It demonstrates how local heritage can form the basis of viable business models that not only promote culture but also positively impact local economic development and self-employment, without requiring large-scale industrial financing.

The journey continued in Verkhovyna, where the youth visited the Museum of Hutsulshchyna, the "Shadows of Forgotten Ancestors" film museum, and the "Ivan Franko House". This comprehensive expedition expanded the students' professional horizons, inspired new creative pursuits, and vividly demonstrated that traditional crafts hold immense potential for the development of modern culture and economics.